Офшори 2.0. Яка країна, такий і Вотерґейт

Другу хвилю звинувачень Петра Порошенка у зловживанні офшорами спричинили дві основні публікації – розслідування Дмитра Гнапа та Анни Бабінець про підозру у виведенні чотирьох мільйонів доларів Порошенком від 18 травня та публікація на Deutsche Welle про те, що Порошенко начебто таємно володіє заводом у Німеччині від 19 травня.

1

Відповідно піковими днями у обговоренні офшорів стали 18 і 19 травня. Проте на відміну від першої хвилі офшорного скандалу в Україні на початку квітня, інтенсивність інтересу ЗМІ цього разу була значно менша, медіа досить швидко втратили інтерес до теми. Як бачимо, кількість повідомлень про офшори у ЗМІ різко впала вже 20 травня, наступного дня після виходу резонансної публікації на Deutsche Welle. Також менш активними були і соцмережі. Залишаючись традиційно більш радикальними у висловлюваннях, Facebook цього разу згенерував менше 10 відсотків контенту від загальної кількості інформаційних повідомлень у ЗМІ.

Початок

Ще до виходу згаданих матеріалів тема офшорів вже була на слуху через створення тимчасової слідчої комісії із офшорів у Верховній Раді. Так ще сімнадцятого травня, напередодні оприлюднення згаданих матеріалів,  в українських ЗМІ з’явилось 209 публікацій, де згадувались офшори. Лише 23 з них висували підозру президенту. Попри те, що ще не вийшли матеріали, які б детально описували можливі зловживання, Нацбанк уже висловився, що президент не порушував законодавство, коли без ліцензії здійснив валютне інвестування за кордон. 33 повідомлення сімнадцятого травня вже посилались на слова Нацбанку, виправдовуючи можливе виведення валюти президентом.

2

Все ж більшість ЗМІ описували ситуацію із недопущенням Сергія Лещенка до комісії з розслідування офшорів, тому попри оперативну реакцію Нацбанку, загальна картина 17 травня була програшною для президента.

Звинувачення

Наступного дня про тимчасову слідчу комісію в ВР говорили вже значно менше (13% повідомлень). Більшість новин стосувалась звинувачень президента у виведенні через офшори валюти.

3

Виправдань президента було 10%, більшість з них стосувались коментарів компанії Intraco Management Ltd, представник якої заявив, що Петро Порошенко ніколи не користувався їх послугами.

Окремо варто зазначити, що за ці два дні 192 рази в контексті офшорів і в безпосередній контекстній близькості до Петра Порошенка прозвучало прізвище заступника голови парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Ігоря Кононенка, якого ЗМІ також називали «однопартійцем Президента»,  «соратником президента», «сірим кардиналом Порошенка» і одним з президентських «любих друзів». Нагадаємо, що Порошенко попри таку увагу до персони Ігоря Кононенка і таку інтенсивну згадуваність його прізвища в контексті самого Петра Порошенка, президент на ці звинувачення ніяк не відреагував.

19 травня обговорення досягає свого піку і вже 77% повідомлень у ЗМІ – це прямі звинувачення президента та його оточення в зловживання офшорами.

4

В той же час у ніч з 18 на 19 травня, на розслідування Дмитра Гнапа та Анни Бабінець відреагували юристи Авеллум і ICU, які відповідали за передачу активів Порошенка в довірчу власність компанії Ротшильд, заявивши, що президент Петро Порошенко, не здійснював грошових переказів за кордон. Проте навіть із 13% виправдань, частину можна було назвати виправданнями лише умовно: ЗМІ вдавались до таких заголовків як «юристи відхрестились від виведення 4 мільйонів» або «юристи відмазують Порошенка».

5

Лише 20 травня, коли хвиля публікацій різко впала, виправдувальним повідомленням вдалось переважити звинувачувальні.

Нагадаємо, що на даний момент президент так і не відреагував на нову хвилю звинувачень, надаючи перевагу стратегії мовчання. За Порошенка продовжують говорити найближчі соратники, в той час як сам президент не створює інформприводу, щоб переважити хвилю звинувачень у ЗМІ.

Окремо варто згадати, що градус дискусії цього разу був не нижчим ніж у квітні. Проте якщо півтора місяці тому, коли прізвище українського президенти сплило в офшорних списках вперше, більш агресивними у формулюваннях були ті, хто виступав на стороні звинувачення, травнева офшорна хвиля позначилась агресивними виправданнями. Після квітневого офшорного скандалу, Джилліан МакКормак, Регіональний директор Internews програм Європи та Євразії, у своїй колонці дивувалась як українська медіа-спільнота відреагувала звинуваченнями у маніпулятивності програми Слідства.інфо.

Зараз звинувачення стали більш агресивними, з використанням мови ненависті і закидами про дискредитацію української журналістики загалом. Звичайно, такий контент не є домінантним, але тенденція прослідковується – замість того, щоб шукати аргументи на захист чи пояснювати аудиторії технічні деталі доступною мовою, лідери думок звинувачують авторів резонансних розслідувань у тому, що останні працюють на Путіна.

Так, офшорний скандал підсвічує не тільки проблеми української політичної еліти, але й курс на дискредитацію медіа через навішування ярликів «зрадник» на тих, хто за деякими оцінками, недостатньо виважено презентує інформацію пов’язану з офшорами.

При цьому медіа не ставлять питання про розслідування справи іншими слідчими органами, які відповідальні за антикорупційну роботу. Попри фінансування платниками податків збільшеного апарату чиновників – і старих правопохоронних органів, і новостворених антикорупційних, – жодні з них наразі не можуть дати раду принаймні сумнівним практикам керівника держави та його оточення. Питання можливості ефективного подолання корупції державними органами за такої історії президента та його реакції на її висвітлення залишається риторичним.

Євгенія Кузнєцова, PhD, University of Deusto 

Дмитро Потєхін, Nonviolent Solutions Agency

Дані для дослідження надані Mediapulse Monitoring Agency.

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *