Зненавидіти капітана Савченко

Цькування Надії Савченко почалось не з очікуваної дегероїзації після її звільнення, а задовго до нього. Спочатку їй дорікали неадекватною поведінкою в російському суді, потім відверто говорили про фальшивість і недоцільність голодувань. Сьогодні лейтмотив цькування Савченко – її гіпотетична співпраця з ФСБ. Після прес-конференції Савченко тиждень тому, лише за першу добу українські ЗМІ 392 рази згадали Медведчука, презентуючи новини про Савченко.

1

Припущення про заяви Наді як результат дії “спецтехнологій КГБ” знову перетворюють її на жертву. Але якщо до звільнення вона була жертвою режиму Путіна, то реакція частини нашої громадськості на вільну Надію Савченко переконує: не Путіним єдиним повниться земля наша й досі країна вміє давати раду лише героям мертвим. В крайньому випадку – полоненим.

 

2Чому людина після полону займається спробами закінчити конфлікт? Параноїдальна свідомість частини нашого суспільства, назвати яку громадянським складно, дає винятково однозначну відповідь: завербована ФСБ. Так рятівники, які щиро підтримували Надію в полоні, перетворилися на її катів. Це класичний трикутник Карпмана. Вчорашня емпатія рятівника легко замінюється святим обуренням переслідувача: тепер Надія ніхто інший як «троянський кінь Путіна».

3

Як людина, якій також пропонували співпрацю і яка відмовилась (але яку також можна звинуватити в роботі на ФСБ), запевняю: можуть існувати й інші причини спроб Савченко звільнити українських полонених й припинити конфлікт.

Моє припущення банальне: Надія Савченко людина, яка страждала і яку непокоять страждання інших. Саме тому вона пішла захищати далеко не ідеальну країну – разом з її далеко не ідеальними не лише урядовцями, але й (анти)громадянським суспільством.

Так, це суспільство у свій спосіб страждало й постраждало від авторитаризму. Так, воно має підстави й себе вважати заручником й полоненим. І політика Києва до своїх громадян, зокрема – щодо переміщених осіб та окупованих територій – часто зміцнює таке відчуття. Втім, йому зовсім не обов’язково перетворюватись на колективного другого в’язня відомої дилеми та ще й обирати найгірший сценарій, який цю колективну в’язницю відтворюватиме знову.

Просто Надії було не дуже зручно сидіти вдома. І, припускаю, їй не дуже зручно перед рідними тих, кому ще не вдалось вийти та вже не вдалось повернутись з війни живим. Тому давайте людина матиме можливість висловлюватись, а ми сприймати її поради не як істину в останній інстанції, а як спроби допомогти.

Замість маніпуляцій заголовками (e.g. «Савченко хоче аби в полоні були діти Порошенка») можна обговорювати пропозиції, або принаймні не породжувати хвилю ненависті та цькування (схуднення, кремлівська дієта Савченко тощо), базуючись на сумнівних конспірологічних теоріях.

Чи, можливо, спроби запропонувати якісь методи припинення страждань інших, які вам не дуже подобаються, є свідченням результату “технологій” лише через те, що вони вам не дуже подобаються? Питання риторичне.

Тому коли наступного разу ви почуєте в ЗМІ та фейсбуці закиди Надії Савченко у роботі на Путіна та участь у енкаведешно-всесвітній змові, подумайте, чи не сталось так, що авторів цих закидів невиправно зачепило (нео)совкове виховання. І тому вони так легко міняються ролями у межах драматичного трикутника Карпмана.

Автор: Дмитро Потєхін, dimopot@gmail.com

Аналіз медіа: Євгенія Кузнєцова, jay.kuznetsova@gmail.com

Корпус медіатекстів Mediapulse Monitoring Agency

 

3 thoughts on “Зненавидіти капітана Савченко

  1. Сложно сомневаться в отсутствии связи с Медведчуком, когда Надя сама (!) пиарит жену Медведчука.
    Совпадение? Не думаю….

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *